ЛЕКСИЧНИЙ ПОВТОР У ПОЕЗІЇ ЛІНИ КОСТЕНКО

Повтор словоформи, словосполучення або речення являє собою порушення синтагматичного ланцюжка і вже цією своєю структурною особливістю спрямований на перетворення в експресивний прийом синтаксису. Повторюваними слід вважати елементи, які вживаються у реченні не менше двох разів ( 1)
Якийсь зальотний самосій –
І той аж сизий, аж смушевий.
( “Хутір вишневий”)
І тільки вітер, вітер, вітер…
( “Цавет танем !”)
Автори даної статті ставлять за мету виявити типи лексичних повторів у поетичному дорбку Ліни Костенко, акцентуючи увагу на їх семантичних характеристиках.
За структурою всі лексичні повтори можна поділити на:
1) прості, утворені шляхом повторення однієї смислової одиниці – слова:
Не всі, не всі, хоч ягідку облиш!
(“Шипшина важко віддає плоди”)
2) складні – повторювані конструкції, які являють собою словосполучення або речення:
А місто Ур зсипає сміття,
Зсипає сміття на свою історію.
( “Місто Ур”)

3) складені – такі повтори, що містять у своїй структурі два елементи, які характеризуються смисловою єдністю:

Вже ось-ось і Лавра.
( “Маруся Чурай”)
Якісь он квіти, сині-сині…
(“Маруся Чурай”)
Ступінь вираження лексичного значення в повторах неоднорідний. Так, іменники, прикметники, займенники, числівники, дієслова, прислівники є носіями “ чисто” лексичного значення. Що ж до сполучників, прийменників, часток, основна функція яких полягає у поєднанні слів з “чистим” лексичним значенням у складніші конструкції, то вони виражають лексичне значення приховано.
Назвемо такі слова одиницями з “прихованим” лексичним значенням.
Так, серед простих повторів можемо виділити конструкції з:
1) “чисто” лексичним значенням; 2) “прихованим” лексичним значенням.
Різноманітними є “чисто” лексичні повтори і за своїми семантичними характеристиками. Вони можуть виражати значення:
а) предметності:
А Дике Поле, Дике Поле!
( “Хутір вишневий”)
б) особи:
Я їх люблю, я знаю їхню мову,
Я з ними так мовчанням говорю.
( “ Мене ізмалку люблять всі дерева”)
в) квалітативності:
Такої чистої печалі,
такої спраглої жаги,
такого зойку у мовчанні,
такого сяйва навкруги.
( “ І як тепер тебе забути?”)
г) квантитативності:
Як пощастило дівчинці в сімнадцять,
В сімнадцять гарних, неповторних літ
(“ Світлий сонет”)

О скільки слів
і скільки снів!
( “В пустелі сизих вечорів”)

Все вище й вище, вище й вище
Смітник тотальний виростав
( “Місто Ур”)
ґ) буття, існування:
Є вірші – квіти…
Є іграшки вірші.
Є рани
Є повелителі і раби.
І вірші є каторжани
( “Є вірші-квіти”)
д) часу:
Ще мить, ще мить, ще тільки мить і мить.
І раптом озирнусь, а це вже роки й роки!
( “Послухаю цей дощ. Підкрався і шумить”)
е) інтенсивності дії:
Обвуглені обличчя: січе, січе, січе!
(“Цавет танем!”)
є) локалізації:
А там, а там… Жорстокий клекіт бою.
(“ Моя любове! Я перед тобою”)
Семантика лексем, як правило, визначається їх основною функцією. Так, іменники і займенники (особові), виразники предметності та особи, виконують у мові номінативну або дейктичну (вказівну) функцію; за дієсловом, носієм семантичних характеристик буття, інтенсивності, часу закріплюється функція процесуальної дії; прикметник як смислова одиниця є виразником квалітативних ознак, числівник – квантитативних, а прислівник об’єднує більшість з перерахованих вище значень: позначає час, якість, місце тощо.
Однак, аналізуючи кожен поетичний твір, слід пам’ятати, що семантика лексеми може бути визначена лише її контекстом.
Складні повтори як засіб вираження експресії у тексті нерідко супроводжуються інверсією ( зміна порядку слів у реченні ) і логічним наголосом. Усі ці засоби надають висловленню відповідного суб’єктивно-модального значення. При інверсійованому порядку слів логічний наголос падає на перший елемент складного повтору:
Несе хтось яблуко в припол,і
Несе хтось груші в картузі
( “Люблю чернігівську дорогу”)
Прямий порядок слів також супроводжується логічним наголосом на першому компоненті конструкції:
А мати поле, мати поле.
( “Хутір вишневий”)
Нерідко для виділення центральної одиниці словосполучення або речення вживаються поєднання складного і простого повторів. Подібні складні утворення можуть підкреслюватися введенням вигуків, які є носіями експресії:
Осінній день, осінній день, осінній!
О синій день, о синій день, о синій!
( “Осінній день, осінній день, осінній!”)
Посиленню експресивності сприяє поєднання простих та складних повторів з прислівниками, які надають висловленню додаткової емоційної тональності:
Я забуваю, зовсім забуваю.
( “ Я вранці голос горлиці люблю”)
І як ми будем, як тепер ми будем?
( “Я дуже тяжко вами відболіла”)
Я побуду з тобою, я тихо з тобою побуду
(“Обступи мене, ліс, як в легенді про князя Нетача”)
Досить продуктивним і поширеним засобом створення модальності є повтор слів з “прихованим” лексичним значенням. Назвемо їх “посилювачами” загальної тональності речення. Ці “посилювачі” допомагають формувати єдиний синтаксичний комплекс, усі елементи якого рівноправні між собою:
Тремтіння віт, і жах, і насолода.
(“Пекучий день…лісів солодка млява…”)
Це все було, як марення, як сон.
(“Я дуже тяжко Вами відболіла”)
Складені повтори найменш уживані в поезії Ліни Костенко. Однак частотність використання не може служити показником ступеня їх експресивності.


ЛІТЕРАТУРА


1. Загнітко А.П. Теоретична граматика української мови: Синтаксис. – Донецьк: ДонДУ., 2001.
2. Костенко Л. Навчальний посібник – хрестоматія, - Кіровоград, 1999.



Нина Ивановна Реуцкая Днепропетровск
Обучение английскому детей и взрослых, повышение грамотности (украинский, английский языки).
Магистратура Днепропетровского национального университета по специальностям "Украинский язык и литература. Английский язык и литература" подробнее»


обучение          



 Авторизация

Регистрация >>